Математичне моделювання — метод дослідження процесів або
явищ шляхом створення їхніх математичних моделей і дослідження цих моделей.
Модель– це об’єкт-замінник, створений з метою відтворення при певних умовах
суттєвих властивостей об’єкта-оригіналу. Модель може бути представлена фізичним
об’єктом, подібним до оригіналу, або описом об’єкта у вигляді математичних
формул, тексту, комп’ютерної програми.
Формальна класифікація моделей ґрунтується на математичних засобах, що
використовуються для розв'язання поставлених задач.
Розрізняють моделі:
·
лінійні або
нелінійні моделі;
·
зосереджені
або розподілені системи;
·
детерміновані або стохастичні;
·
статичні або динамічні.
Метою моделювання є здобуття, обробка, представлення і використання
інформації про об'єкти, які взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем; а
модель тут виступає як засіб пізнання властивостей і закономірностей поведінки
об'єкту.
Задача моделювання полягає в тому, що для заданого об’єкта потрібно
підібрати такий опис, який у повній мірі відображав би оригінал з точки зору
заданої мети моделювання.
Основні властивості моделей:
·
цілеспрямованість;
Цілеспрямованість моделі полягає в тому, що вона завжди будується з певною
метою. Ця мета має вплив на те, які властивості об’єктивного явища вважаються
істотними, а які – ні.
·
скінченність;
Скінченність моделі визначає те, що модель відтворює лише скінчену кількість
властивостей та відношень, і через це модель завжди є більш простою, ніж
оригінал.
·
спрощеність;
·
повнота;
Повнота моделі полягає в тому, що вона має відображати всі істотні з точки зору
мети моделювання властивості оригіналу.
·
адекватність.
Необхідною
умовою для переходу від дослідження об’єкта до дослідження моделі і подальшого
перенесення результатів на об’єкт дослідження – вимога адекватності моделі і
об’єкта. Адекватність – це
відтворення моделлю з необхідною повнотою всіх властивостей об’єкта, важливих
для цілей даного дослідження.
Немає коментарів:
Дописати коментар