Історія створення інтернету

Інтрнет почав розроблятися в 1957 році, коли Міноборони Америки побачило потребу створити надійну систему передачі інформації на випадок війни.

Як вихід DARPA — Агентство передових оборонних дослідницьких проектів США — почало проектування спеціальної мережі. Ця середа передачі даних, яку назвали ARPANET, остаточно була готова через дванадцять років. Своєю появою мережа зобов’язана чотирьом університетам: Університет Каліфорнії, Університет Юти, Санта-Барбари і Стенфордський дослідний центр.

День народження Інтернет 29 жовтень 1969 року, оскільки в цей день відбувся зв’язок між двома вузлами мережі ARPANET, сенс сеансу полягав у можливості спільного використання ресурсів та підтримки зв’язку між ними.

Перша поштова утиліта була розроблена вже в 1971 році і моментально стала популярна.

Величезний стрибок вперед Інтернет здійснив в 1983 році, тоді сталися дві значні події:

·        мережевий протокол NCP, який задіяв мережу ARPANET, змінився стандарт TCP / IP, який широко застосовується і в нинішньому Інтернеті;

·        ARPANET був названий «Інтернет».

У 1984 році ARPANET отримав опонента в особі Національного наукового фонду США, який запропонував альтернативну конфігурацію мережі іменовану NSFNet — мережа мала велику пропускну спроможність і складалася з мереж поменше. Буквально через рік, молодий конкурент впевнено відбирав лідерство і регалії у ARPANET. За минулий рік він підключив до своєї мережі близько 10 000 ЕОМ і забрав звучне ім’я «Інтернет».

Основною метою творців NSFNet було надати можливість використання ресурсів фонду, різним навчальним закладам США — дати фахівцям можливість використання ресурсів загальної мережі. Тому створення Мережі з високошвидкісними каналами володіло найвищим пріоритетом, яка могла б включати в себе інші мережі регіональних і локальних рівнів. Творці домоглися успіху і отримали так звану «опорну Мережу», яка надавала надійне Інтернет з’єднання для широкого кола університетських організацій.

Наслідком роботи такої конфігурації стало те, що до 1985 року сильно зросла кількість підключень до мережі NSFNET.

Ідея того, що ми називаємо «Всесвітня Павутина» (WWW), виникла в 1989 році, коли Тім Бернерс-Лі представив свій проект громадськості. Так же ним були розроблені універсальний ідентифікатор ресурсу URI, мова розмітки HTML і протокол передачі гіпертексту HTTP.

У 1990 році мережа ARPANET повністю здалася перед більш розвиненим суперником NSFNet і на цьому припинилося її існування. В цьому ж році відбулося перше підключення до Інтернету по «дозвону», тобто через телефонну лінію.

Публічним Інтернет став уже в 1991 році, а в 1993 році був створений веб-браузер NCSA Mosaic.

У 1995 році Інтернет-провайдери стали займатися визначенням маршрутів інформації в Мережі, а Національному науковому фонду довелося повернутися до амплуа дослідників. До 1997 року Всесвітня Павутина, яка своїм ім’ям перекрила ім’я «Інтернет», мала в обороті комп’ютерів чисельністю близько десяти мільйонів. Значимість Мережі зростала з кожним днем.

22 січня 2010 МКС отримує можливість прямого доступу до Всесвітньої мережі.

На 2011 рік кількість користувачів у всьому світі впритул підійшло до 2,1 мільярда.

Сучасна Глобальна Мережа має можливості підключення через супутники зв’язку, кабельне телебачення, телефон, радіоканали, електричні кабелі, стільниковий зв’язок, оптоволоконні з’єднання.